Ми своїм умом навіть не можемо збагнути, якою безмежною радістю наповняється Пресвяте Серце Ісусове, коли Ісус знаходить таку душу, котра жевріє любов'ю до Нього.
Одного разу сестра Бенігна Фереро (котру Ісус називав Своєю Бенямінкою, любимицею та секретаркою Свого милосердя), запитала Ісуса: "Для чого так дуже бажаєш любови людських сердець? Чи ж Ти не маєш у небі Ангелів і Святих, котрі Тебе люблять чистою святою любов'ю?.." "Правда" - відповів Ісус, - "Ангели і Святі в небі дуже Мене люблять. Вони люблять Мене цілим своїм єством, - совершенно. Але Я бажаю, щоби й душі на землі також Мене любили, бо любов на землі є добровільною!.."
Ісус, Котрий палає до цілого людства Своєю безмежною любов'ю, всюди шукає сердець, щоби Його любили. Він немов би став подібний до того вбогого, котрий сидить біля шляху і просить прохожих про милостиню.
Тою милостинею для Нього - це любов, якої так бажає Його Пресвяте і відвічно любов'ю палаюче Серце. Про ту любов благає Він кожного: як праведника, так і грішника. Праведника взиває Він, щоби той більше і щиріше Його любив - а грішника, щоби той перестав Його ображати.
Брате мій, чи ти ніколи не бачив Того Ісуса, Того бідного, голодного й спрагненого Ісуса на шляху твого життя? Чи ти не чув Його усильного прохання: "Сину Мій, люби Мене, перестань вести грішне життя!". Чи ти ні разу не розумів, або й серцем не відчував, як Ісус говорив до тебе за посередництвом краси і величі сотвореного Ним світу, через щастя й радість, яких ти не раз дізнавав, а навіть за посередництвом терпіння і прикрощів, що не раз тебе в життю спіткали?
Ісус безнастанно кличе і праведника, і грішника.
О, Він дуже любить чисту душу, котра у простоті свого серця раз-у-раз повторює: "Ісусе Найдорожчий, люблю Тебе! Цілим серцем люблю Тебе! Ісусе, я хочу віддати ціле своє життя з любови до Тебе, бо Ти вмер із-за мене. Ісусе, нехай ніхто не розлучає мене від Тебе! Я вірю, що коли щиро Тебе любитиму, то Ти дбатимеш про мене!..
Ісус так щиросердечно й гарячо любить праведну душу, Він з такою печатливістю про неї старається, що, здається, у кожній хвилині Він навіть був би готовий наново прийняти на себе людське тіло і вмерти із-за нього на хресті, щоби тим лиш справити їй приємність.
А коли хто справді віддався Ісусу, то і цей небесний Приятель мешкає у його серці, вкрашує його, захищає перед нападами пекельного ворога, вливає в нього чим більше ласк, потішає його у смутку та підносить в упадках.
Звеселіться і радуйтеся, що любите Його... "Як когось потішає мати, так і Я вас буду потішати!", - говорить Господь.
О, бідний грішнику! Не забувай, що тебе також кличе до Себе Ісус. Читай про блудного сина (Лук. 15, 11-32), котрий покинув свою рідню, промарнував своє майно, жив якийсь час у достатках, а потім попав у крайню нужду, і вкінці таки знову повернувся до свого батька, впав йому до ніг і благав прощення... А коли вже здалека замітив його, невимовний жаль та біль стиснув його серце... Він вибіг свойому синові назустріч, кинувся йому на шию, поцілував його, і звернувшись до своїх слуг сказав: "Принесіть найдорожчу одежу, вдягніть його, та дайте перстень йому на руку і взуття на ноги. І приведіть мені годоване теля і заколіть його:почнемо їсти і веселитися, бо оцей син мій був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся!"
Тим блудним сином є ти, а тим щиролюблячим батьком, є Сам Ісус. Ти віддалився від Нього, ти своїми грішними забаганками і життям на манівцях, утратив своє майно, скарби ласк, якими наділив тебе твій Небесний Отець.
Тепер ти находишся у стані нужденного жебрака, але коли ти захочеш вернутися до Ісуса нині, то Він тебе прийме зі щиробатьківською любов'ю. Він тебе почне сердечно обіймати, забуде на твої гріхи, віднайде для тебе світлу одіж невинності і радіючи з Ангелами і Святими у небі, скаже: "Цей син Мій був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся!".
Не думай також, що Христос захоче здержувати у Своєму Серці пам'ять про твої образи. О, ні! - "Як далеко схід від заходу", - впевняє нас Псальмопівець, - так далеко Господь віддалив від нас наші проступки. Любімо Його!
Багатьом віруючим відоме те протиставлення святих і грішних людей, святості і гріха, яке пояснює Біблія. Однак я нерідко стикаюся зі збоче...
Дуже-дуже давно високо в горах росли собі троє деревець. Якось вони завели мову про майбутнє. Перше деревце сказало: «Хотіло б я, щоб і....jpg)
У Старому Завіті знаходимо багато прообразів, котрі вказують на майбутню Матір Сина Божого, Спасителя людства. Такими прообразами були ко...
0 коментарі:
Дописати коментар