Blog Archive

Translate

понеділок, 11 листопада 2013 р.

Коли син не хоче ходити до церкви


Багато батьків скаржаться, що їхні діти в підлітковому віці не хочуть ходити до церкви. Пробують на них чинити тиск, щоб пішли врешті до сповіді, щоб відвідували Служби Божі. Від самого ранку неділі починаються сварки мами та майже повнолітнього сина, який чинить рішучий опір.
Багато матерів не перестають просити і наполягати. Іноді намагаються переконати сльозами або шантажем. Вони роблять це, піклуючись про майбутнє сина чи дочки. Прагнуть, щоб їхні діти стали в майбутньому прикладом віри для своїх дітей. Іноді сходить до погроз, іноді намагаються викликати у них почуття провини. Але чи в цьому вони мають рацію?
Колись я допомагав настоятелю в часі Різдва. Я постукав в одні з дверей у великому житловому будинку, сподіваючись побачити поважного віку самотню пані. Відкрив мені сорокалітній чоловік і попросив
увійти.
− Отче, моя мама потрапила до лікарні. Не знаю, як довго ще буде жити. Вона попросила мене почекати в її квартирі на священика. Я живу в сусідній місцевості, але я знаю, яким важливим був для неї в цьому році візит священика. Для того я і приїхав. Моя мати завжди молилася, щоб я був хорошою людиною, щоб я був здоровим і мудрим. Тепер я хочу з Вами, отче, помолитися за її здоров’я. Чи не буде перешкодою те, що я атеїст?
Я подивився в його скляні від емоцій очі й перехрестився. Він перехрестився разом зі мною і, не чекаючи, розпочав "Отче наш …". Ми молилися разом, дивлячись на Розп’яття, розташоване між  запаленими свічками. Він підготував все до візиту священика.
Я переконаний, що ця молитва атеїста, який любить свою матір, і здивованого священика була угодна Богові. Я вірю, що Бог подбає про те, щоб ця людина відчула Його любов. А щось більше потрібне для віри?
Погрозами й емоційним шантажем можна досягнути тільки послуху, але такі методи не приведуть до глибоких відносин з батьками, ні, тим більше, з Богом. Коли інша мати запитала мене, що потрібно зробити, щоб її дорослий син почав ходити до церкви, у мене була одна відповідь: молися з любов’ю і наполегливістю, не переставай молитися за його, можливо, проблемне життя. Цього достатньо, бо любов більша від віри. Терпеливий  Бог сам знайде твого сина. Йому більше про нього розходиться, ніж тобі.

0 коментарі:

Популярні публікації