Blog Archive

Translate

субота, 26 жовтня 2013 р.

Шматок хліба

18:40 | Опубліковано Unknown | | Редагувати допис
Маленький хлопчик йшов з бабусею по вулиці, і раптом бабуся зупинилася, побачивши на землі шматок чорного хліба. Вона нагнулася, з молитвою Богу підняла хліб, почистила і поклала на кам'яну тумбу, що стояла на краю вулиці.
- Навіщо ти це зробила? - дивувався хлопчик. - Адже хліб сухий і брудний!
Бабуся погладила онука по голові і розповіла йому історію про бідного селянина.

Жив колись один селянин. Він був дуже працьовитим. У нього було поле за селом, на якому він щороку сіяв пшеницю. А коли пшениця визрівала, він скошував її, молотив, а з отриманого борошна дружина його випікала у печі хліб. Хлібом годувалася вся його велика сім'я: і дружина, і численні діти, і він сам. І селянин вважав себе щасливою людиною тому, що міг нагодувати всю свою родину, і діти його були здоровими і веселими.
Але не міг терпіти диявол щастя людського. І коли бачив, що чоловік віддаляється від Бога, то поспішав скористатися цим і нашкодити йому.
Щасливий селянин часто став часто забувати про молитву - і сатана підняв гарячий вітер і висушив пшеницю. Не міг чоловік тепер прогодувати ні себе, ні свою сім'ю. І настав день, коли селянин пішов по дорозі в надії знайти що-небудь їстівне, благаючи Бога про допомогу. І незабаром побачив на дорозі шматок хліба. Хотів підняти з землі, але його випередив товстий хлопчисько, син місцевого багатія: він штовхнув ногою хліб, а потім затоптав в бруд. У селянина навіть сльози потекли з очей, а товстий хлопчисько, побачивши людину, що ридає, засміявся і втік геть.
Бог не залишив бідного селянина і його сім'ю. Незабаром він знайшов роботу, і найманою працею став заробляти собі і своїй родині нашматок хліба.
А селянин цей був батьком бабусі. Тому-то бабуся і запам'ятала на все життя розповідь батька про той чорний шматок хліба.
Тому-то з того часу вона з молитвою дякує Богові за кожен шматок хліба, який вона їсть, який їдять її діти та онуки.
Ось чому бабуся хлопчика, побачивши на дорозі шматок хліба, нахилилась і поклала хліб на чільне місце і подякувала Богові: можливо, якомусь голодному він знадобиться.

Цю історію бабуся часто розповідала своїм онукам, і вони особливо дбайливо ставилися до хліба і дякували Богові молитвою за те, що Він зберіг його для них.

0 коментарі:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)

Популярні публікації

Blogger Template created with Artisteer.