Blog Archive

Translate

пʼятниця, 30 травня 2014 р.

Притча

Притча:  розшук дітейОдин хлопець знатних батьків у місті хотів свободи, як дуже багато підлітків і залишив вигідне життя вдома . Батько дуже знаний в місті і мати теж. Він поїхав до великого міста. Перейшла осінь зима  почали розцвітати  підсніжники перші первоцвіти. Почалась весна і хлопець  якось  виходячи з підвалу будинку де завжди ночував вийшов на квітник і побачив що на кухні зібралася родина до вечері : батько,мати, діти – так по домашньму , так затишно.  Додає сонце яке сідає , весна - готуються  до вечері . І йому запахло домом, він аж тоді захотів дому. Йому було забагато свободи  і він вирішив написати листа матері.

І пише : “Я розумію що ти мене простиш. Ти завжди мене прощала, але тато мабуть непростить, бо я зробив батькові  в нашому місті велику кривду , великий сором , але якби  батько був готовий мене простити причепіть на останньому дереві нашого саду  яке примикає до колії білу стрічку”.
І от коли  поїзд приближався до їх саду хлопець не міг дивитись у вікно, боявся  що небуде стрічки .  І тут його товариш бере його за рамена трясе і каже: “ Дивись тут щось сталось тут цілий сад у білих стрічках” .

0 коментарі:

Популярні публікації