Blog Archive

Translate

середа, 4 грудня 2013 р.

Притча: Господь допоможе

В одного вчителя був учень, який любив філософствувати. Одного разу, коли він був зайнятий роздумами про Бога, до нього звернувся нужденний чоловік, просячи допомоги, а той відповів: «Бог допоможе», - і продовжив свої роздуми. Нужденний вибачився за те, що потурбував його і пішов шукати допомоги в іншому місці. По дорозі йому зустрілася інша людина, яка, побачивши нужденного, сама підійшла і запропонувала йому свою допомогу.
Про цей випадок дізнався вчитель учня-філосова і сказав йому:
- Мабуть, в той момент Бога не було в твоєму серці, раз його любов не відгукнулася в тобі.

Він і Його любов були в людині, що зробила бідоласі допомогу. Ти сказав: «Бог допоможе», - і не помилився, бо це саме Він створив добро, виливши Свою любов через серце тієї людини і його ж руками надавши допомогу.

Ти хоч і цілими днями роздумуєш про Нього, але не додумався надати всього себе Господу, щоб Він вказав тобі шлях програми твоїх сил. Ти не став його співробітником.
Тільки той, хто не відвертає своїх очей, не закриває свого серця і не затискає руку в кулак, бачачи потребу людини, не закриває вух, чуючи плач і благання про допомогу, лише той може очима і вухами серця побачити Господа, почути Його звістку, сприйняти Його дар і прийняти Його. Заткнуті вуха не почують як благання про допомогу, так і самого Бога. Очі, закриті на чиюсь потребу, не побачать її, але разом з цим, вони не побачать і Господа, що стоїть поруч.

0 коментарі:

Популярні публікації