Blog Archive

Translate

субота, 5 квітня 2014 р.

Латрун - монастир мовчальників

19:04 | Опубліковано Unknown | | Редагувати допис


Ізраїль – країна дуже маленька за масштабами. Проте за кількістю Святих для Християнського світу місць вона випереджає всі інші. Тут просто, мабуть, нема метра землі, якого не торкнулися б події, описані у Святому Письмі.
Тут жив, проповідував, був розп`ятий за наші гріхи і воскрес Ісус Христос, тут вірили і молилися Богородиця та
Святі Апостоли, звідси взяла початок християнська віра…
Недарма віруючі з усього світу намагаються потрапити на цю Святу Землю. Звичайно, що різні чернечі ордени облюбували собі ці місця для побудови монастирів, щоб жити і прославляти Бога на Ним же обраній землі.
Рівно на півдорозі з Тель-Авіва до Єрусалиму знаходиться монастир ордену Святого Бенедикта Латрун, або, як його ще називають, Латрунське абатство Богоматері всіх скорботних. Ізраїльтяни ж знають цю обитель, як монастир монахів-мовчальників.

Саме з цього місця, за переказами, походили розбійники, яких було розп`ято поруч з Ісусом Христом.
Чому саме цю місцину вибрали для своєї обителі монахи-трапісти – невідомо. Можливо, тому, що тут сходяться дороги на Іудею, Самарію, Негев і Приморську рівнину і в усі часи це місце було важливим стратегічним об`єктом.
У 1890 році французькі монахи придбали в араба-християнина готель і перетворили його у монастир. Будівлю готелю було зруйновано під час чергових військових дій у цьому місці, а сучасний монастир збудовано у 1927 році. Багато мандрівників вважають, що ця будівля – найкрасивіша в Ізраїлі.
До сьогодні монастир Латрун відомий тим, що тут надзвичайно суворий устав. Не кожен бажаючий може стати монахом-трапістом. Для цього потрібно мати повний 21 рік, а ще – пройти трьохрічний випробувальний термін і отримати рекомендації інших монахів.
Самі ж монахи строго дотримуються уставів Святого Бенедикта. Постригаючись у монахи, трапісти складають обітницю мовчання. Звичайно, це не означає, що їм взагалі не можна розмовляти, проте більшу частину часу вони проводять у мовчанні, спілкуючись спеціальною мовою знаків. Монахи вважають, що у мовчанні вони стають ближчими до Господа.
Прокидаються монахи о третій годині ночі – і аж до восьмої вечора вони моляться та працюють. Тут нема ні телевізорів, ні радіо, ні газет – мовчальники зовсім відрікаються від суєтного світу, щоб віддати усе своє життя служінню Господу. Крім годинних молитов, трапісти важко працюють, адже утримують чималенький монастир зі своєї праці. Навколо на кілометри простягнулися виноградники та оливкові сади. Чудове вино, виготовлене в монастирі, можна придбати за приємну ціну тут же у невеличкій крамничці. Також тут продаються виготовлені у монастирі речі церковного вжитку, оливкова олія, мед з монастирських пасік. Восени тут можна поласувати, як кажуть, найсмачнішими в Ізраїлі зеленими оливками та спробувати квіткового чаю, що лікує хвороби шлунка.
Пересічному туристу потрапити на закриту територію монастиря неможливо. Для відвідувачів тут доступні церква Пресвятої Богородиці, монастирський сад,де знаходяться розкопані архітектурні знахідки часів хрестоносців, а також невеличкий кінозал, де можна подивитися фільм про життя трапістів. Важко і зустрітися з монахами: вони майже не покидають закритої території. Проте, навіть якщо і зустрінетесь з котримось із мовчальників, він хоч і не може з вами розмовляти, проте обов`язково подарує вам щиру усмішку, від якої стане легко і приємно на душі.
За словами туристичного гіда Сержа Вольфсона, тут «ви зустрічаєтеся з доброзичливістю і усмішкою, яка є трапістською інституцією, що замінює звичайні банальності. Усмішка і суворість починаються з монастирського порогу і закінчуються, ймовірно, тільки в обителі обраних, де посмішка завершується блаженством, а суворість – досконалістю».

0 коментарі:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)

Популярні публікації

Blogger Template created with Artisteer.